COCAIN Эквадор купить цена МЕГА вход Правдинск

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Пацанский стрим на роликах и залипание на закладках

Ебать, братишки, я расскажу вам историю, которая расскососит ваши глазки. Это было как-то зимой, когда на улицах Одессы был настоящий холодец. Идти гулять нахуй не хотелось, поэтому я и мои друзья решили устроить угар и поехать в парк на роликах. Звучит, конечно, убого, но подготовьтесь к невероятному.

Мы собрались на месте встречи, и один из наших парней, назовем его Гопа, вытащил из кармана пакетик с какой-то зеленью. Я вскрикнул: "Че за хуйня, Гопа?", а он сказал, что это гидропоника - ахуеть, натуральный шиш, выращенный на воде! Я сразу подумал, что это отличный повод скипнуть наркоту и получить мощный кик перед катанием.

Мы решили не ждать и сразу приступить к делу. Гопа достал из рюкзака отгон, маленький ебучий штукин дырявый, как анус у нашего соседа. Он насыпал гидропоники на головку отгона и прижал ее к рту. Тут последовали глубокие затяжки и тяжелое дыхание. Через пару минут я уже чувствовал первые отходы, как будто меня пытали незнакомцы с палками.

Но мне было похер, я уже видел свою цель - кататься на роликах до упаду. Мы подлетели к парку, как пьяные подростки, когда нас увидели с боков все проходящие мимо, они в шоке долго смотрели на нас, а потом бежали скурить сигареты.

Тут Гопа сказал, что у него есть еще одна закладка, только на этот раз кокаин. Я уже был в нирване от гидропоники, но кокаин - это совсем другой уровень. Мы разложили на коленях белый порошок, и я чуть не упал с роликов, когда его вдохнул. Это было охуенно! Я чувствовал себя как на вершине мира, и все проблемы казались мелкими как мои шары после мороза.

Мы катились на роликах по парку, несмотря на холодную погоду. Я чувствовал себя супергероем, который ебашит по городу и не боится ничего. Люди нас смотрели, как на пришельцев с планеты Блях. Нам было насрать, мы наслаждались каждым моментом.

Но, братва, вся хуйня не могла продолжаться вечно. Мы чувствовали, что наши силы иссякают, и пора немного сняться. Гопа достал еще одну закладку - теперь уже маленькую, чтобы убиться медленно. Мы приложили к носу и потянулись, словно голодный пес, которому скинули кость.

Весь этот кайф и угар у нас длился до позднего вечера. Я не знаю, как долго мы катались, но когда я наконец снял ролики, у меня ноги уже тряслись, как у старухи в русском поезде. Мы сели на скамейку, и я понял, что больше не хочу возвращаться в реальность. Я хотел остаться в этом моменте навсегда.

И самое интересное, то что у нас даже получился стрим! Один из наших парней снял все на видеокамеру и потом выложил в сеть. Видео стало вирусным и даже попало в новости. Я до сих пор иногда смотрю это стрим, чтобы вспомнить эти безумные моменты.

Так что, пацаны, если вы хотите получить кайф от зимнего катания на роликах, запасайтесь закладками и гидропоникой. Но помните, что это только временный кайф, который может стоить вам слишком дорого.